- булькання
- —————————————————————————————бу́льканняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
булькання
Смотреть что такое "булькання" в других словарях:
булькання — я, с. Дія за знач. булькати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
буркотати — очу/, о/чеш і буркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) перех. і без додатка.Говорити тихо і невиразно. || Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким , чим небудь; бурчати. 2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на… … Український тлумачний словник
бурчати — чу/, чи/ш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. || Докучливо висловлювати своє невдоволення чим небудь, дорікати комусь. 2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про… … Український тлумачний словник
дзюрчати — чи/ть, недок. 1) Витіканням утворювати монотонне булькання, шум. 2) Текти, витікати струмком, потоком. || перен. Щебетливо гомоніти, співати … Український тлумачний словник
забулькати — аю, аєш, док. 1) Почати булькати (про рідину). 2) Падати або стрибати у воду, утворюючи характерні звуки булькання … Український тлумачний словник
